Як правильно розмовляти з дитиною.

 

Як правильно розмовляти з дитиною

 

Батьки нерідко відчувають, що витрачають час даремно, намагаючись змусити дитину зробити що-небудь, і замислюються над питаннями: «Чому вона мене не слухає? Чому їй так важко дотримуватися моїх інструкцій? Як зробити так, щоб дитина почала мене слухати?». Ці питання не дають їм спокою.

У дошкільному віці дитина ще недостатньо зріла, щоб зрозуміти важливість ваших слів. Тому пояснення не дасть бажаного результату.

• Перш за все, приверніть повну увагу дитини. Не починайте говорити, поки дитина не зверне на вас увагу.
• Переконайтеся, що ви перебуваєте на рівні очей дитини. Поступово встановіть із нею контакт. Почніть розмову із запитання про те, що вона робить.
• Якщо вам потрібно щось повторити, дитина, імовірно, припинить звертати увагу на ваші слова. Тому вам слід повернутися до першого кроку і знову привернути її увагу. Це потребуватиме від вас великого терпіння.
• Використовуйте короткі речення, що складаються з декількох слів. Довгі речення можуть бути для дитини занадто складними.
• Намагайтеся поглянути на ситуацію з точки зору дитини. Визнайте її почуття. Саме так ви зможете навчити дитину висловлювати свої емоції.
• Кращий спосіб навчити дитину чого-небудь – зробити це разом із нею. Дитина вчиться краще, коли бачить, як ви щось робите, і повторює за вами.
• Щоб навчити дитину слухати, займайтеся спільно з дитиною заняттями, які потребують слухання.
• Якщо ви хочете закріпити певну поведінку дитини, створюйте постійні ситуації. Навіть якщо ви про це забудете або поспішатимете, дитина сама зробить усе необхідне.

Нарешті, щоб навчити дитину слухати, вам необхідно самим навчитися слухати дитину, коли вона говорить вам щось.

Якщо ви хочете, щоб дитина слухала вас і дотримувалася ваших інструкцій, не варто примушувати її. Секрет у тому, щоб дитина прислухалася до слів батьків і виконувала їхні вказівки свідомо й добровільно. Для цього не потрібно кричати на дитину або підвищувати на неї голос.

Життєвою дорогою дитину ведуть два розуми, два досвіди: сім’я та навчальний заклад.
Якщо:
•    Дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
•    Дитину висміюють, вона стає замкнутою;
•    Дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;
•    Дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
•    Дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
•    Дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
•    Дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
•    Дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
•    Дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
•    Дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
Кілька коротких правил
1.Показуйте  дитині , що її люблять такою, якою вона є , а не за якісь досягнення.
2.Не можна ніколи (навіть у пориві гніву )говорити дитині ,що вона гірша за інших.
3.Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які  її запитання .
4.Намагайтесь щодня знаходити час ,щоб побути наодинці зі своєю дитиною.
5.Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками ,але й із     дорослими.
6.Не соромтесь підкреслювати,що ви пишаєтеся своїм малюком .
7.Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини .
8.Завжди говоріть  дитині правду ,навіть коли вам це невигідно.
9.Оцінюйте тільки вчинки,а не її саму.
10.Не домагайтеся успіху силою . Примус – найгірший варіант морального виховання . Примус у сім’ї порушує  особистість  дитини .
11.Визнайте право дитини на помилку .
12.Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів .
13.Дитина ставиться до себе так , як ставляться до неї дорослі .
14.І взагалі  ,хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини ,і тоді ви краще зрозумієте ,як її виховувати .

І пам’ятайте: «Батьки-приклад для дитини».