«10 причин обіймати своїх дітей частіше»

 

«10 причин обіймати своїх дітей частіше»

 

 

 

 

 

 

Доведено, що дитина, яку в родині часто обіймають, пригортають до себе і цілують, менше хворіє, має міцний імунітет, виглядає більш щасливішою та стійкою до стресових подій в її житті. І це неспроста, адже під час таких обіймів в людині виділяється так званий «гормон довіри» (окситоцин) — він в тілі людини зміцнює відчуття безпеки (захищеності) і довіри до оточуючих. І навіть щоденні, короткотривалі обійми в родині перед тим, як дитина іде до школи, чи садочка, роблять ваші взаємини з дитиною більш міцнішими і надають їй і вам гарного настрою на цілий день.

А коли ви впродовж дня до двадцяти разів обіймете свою дитину, це зміцнить її імунітет і ваша дитина не лише буде менше хворіти, але й буде досягати кращих результатів у навчанні.

 

10 причин чому корисно обійматися:

1. Обійми роблять нас щасливими! Коли ми обіймаємо іншу людину, наші залози в організмі вивільняють відомий вже нам гормон, а він, згідно з науковими дослідженнями, пов’язаний зі «щастям».

2. Обійми лікують від стресу! Знову ж таки, щирі обійми, збільшуючи рівень «гормону щастя», знижують рівень «гормону кортизолу» в організмі. А всі ви знаєте, що високий рівень «гормону кортизолу» призводить до надлишкової ваги і навіть такої хворобі, як діабет.

3. Діти потребують обіймів стільки ж, скільки води та їжі! На думку дослідників Гарвардського університету обійми нормалізують всі фізіологічні процеси в організмі дитини, які необхідні для її розвитку. 

4. Обійми роблять учнів успішними у навчанні! Діти, які отримують підтримку від оточуючих, краще навчаються і стають добрими та чуйними в класі.

5. Обійми покращують будь-яку гру! Вчені Каліфорнійського університету Берклі (англ. University of California, Berkeley) довели, що чим більше між членами команд обіймів один з одним, тим більше шансів у команди на перемогу. 

6. Коли багато обіймів в родини, всі менше хворіють! Фізіологи встановили, що обійми стимулюють вилочкову залозу, а вилочкова залоза є центральним органом імунної системи організму, що в свою чергу регулює вироблення лейкоцитів, які підтримують наше здоров’я.

7. Обійми найкращі допоміжні ліки від хвороб! Дослідники з Університету Ка́рнеги — Ме́ллона (англ. Carnegie Mellon University; CMU) довели, що люди, які під час хвороби отримували більше обіймів, мали менш виражені симптоми цих хвороб і швидше одужували.

8. Обняте серце — це здорове серце! Дослідження Університету Північної Кароліни показали, що щирі обійми спонукають до більшого приливу крові серця, що допомагає знизити частоту серцевих скорочень.

9. Закохана пара, яка часто обіймається — це щаслива пара! Закохані, які відчувають любов своїх партнерів через фізичну прихильність, мають більш високий рівень вже відомого нам «гормону щастя», а тому більше довіряють один одному, а від так — є найщасливішими.

10. Просто, не вимовляючи ні слова, обійми! Нехай хтось знає, що ти дбаєш про нього. За словами Дачера Келтнера, професора психології Каліфорнійського університету, ми ототожнюємо любов з простим людським дотиком. Уявіть собі, скільки любові може бути від великої кількості обіймів. 

Отож, давайте більше обійматися!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Привчаємо дитину до порядку. (Методичні рекомендації для молодих батьків).

 

Привчаємо дитину  до порядку

(методичні рекомендації для молодих батьків)

Усі діти прагнуть бути самостійними, але вони не завжди погоджуються виконувати доручення батьків.

Якщо діти з раннього віку починають допомагати батькам по господарству, то вони будь-яке нове заняття сприйматимуть не як повинність, а як можливість навчитися чогось нового. Але, на жаль, мами і тата часто скаржаться на те, що їхня. дитина виконує усі доручення «з-під палки». Як же виховати у малюка відповідальність і свідоме ставлення до дорученої справи?

Насамперед, мами і тата повинні подбати про те, щоб у малюка були свої обов'язки, які, окрім нього, ніхто не виконуватиме. Наприклад, дошкільник має після прогулянки почистити черевики і повісити на місце свою курточку, скласти перед сном іграшки і прибрати зі столу після обіду... Коло обов'язків може бути різноманітним, головне - не доручати робити те, з чим йому буде важко впоратися.

Спочатку ненав'язливо керуйте процесом. Хочете, щоб малюк витер пил на меблях? Покажіть, як це потрібно зробити. І нічого, якщо перший досвід виявиться невдалим, не потрібно вказувати малюкові на помилки - і з часом він всього навчиться. Краще похваліть його. Можна навіть ска­зати: «Ти дуже добре впорався з цим завданням, тому тепер я довіряю тобі таку відповідальну справу, як миття за собою посу­ду». І ось вже звичайна робота у домі із категорії «примусової» переходить у спосіб заохочен­ня, і малюк буде із захопленням виконувати будь-яке ваше доручення. У дошкільному віці, коли малюка ще тільки починають залучати до праці, дуже корисно заохочувати й нагороджувати його за кожну виконану роботу (хоча б наклейкою або зірочкою), це стане для нього гарною мотивацією.

І ще один важливий момент: намагайтеся все робити разом із малюком.

По-перше, це найкращий приклад і стимул для нього.

По-друге, ніщо так не об'єднує, як спільна праця.

 

Батькам варто замислитися і про те, як поводитися, якщо ма­люк не виконав доручену справу.

Він має розуміти: до вимог дорослих варто ставитися із повагою, а байдужість та небажання не залишатимуться безкарними. Тому потрібно із самого початку обговорити це з малюком. Йдеться не про тілесне покарання або щось подібне, що принижує гідність маленької людини, а про те, щоб навчити малюка дотримуватися слова. Пропонуючи малюкові щодня прибирати свої іграшки, домовтеся з ним: «Ти маєш починати класти на місце іграшки одразу, як тільки я тобі нагадаю про це, і зробити це потрібно до початку вечірнього мультфільму. Якщо за цей час ти не прибереш іграшки на місце, їх приберемо ми. І два дні ти не будеш ними гратися».

Головне в такій домовленості - бути послідовним і не змінювати рішення. Якщо це вийде - малюк навчиться вчасно виконувати обіцянку. В іншому випадку - він думатиме, що завжди знайдеться спосіб «ухилитися» від обов'язків.

 

«Чому корисно читати дитині на ніч»

 

«Чому корисно читати дитині на ніч»

Усі знають, що читання для дитини – основа її розвитку. Але чи не застаріло читання як вид виховання та розвитку?

Можливо слід замінити читання мультиком?  Чи казка на ніч  - не старіє?

 

Пропоную кілька варіантів на користь читання дитині на ніч.

Казка на ніч – демонстрація вашої любові до дитини

Читаючи дитині на ніч, ви не лише розважаєте її і розвиваєте, ви в такий спосіб показуєте свою любов до малюка. Вам здається: ну що можуть дати 15 хвилин читання? Не сумнівайтесь – дуже багато. Якщо читати дитині на ніч  щодня, дитина точно знатиме, що її люблять, про неї піклуються.

Жоден мультик не замінить рідного голосу та батьківського тепла. Психологи стверджують, що читання на ніч – це дуже потужна моральна підтримка для дитини.

Замінюючи читання фільмом або мультиком, пам`ятайте, що це вже готові продукти фантазії людини. А книга, казка дає можливість дитині створити власний світ, пофантазувати. Правильний розвиток дитини – це, насамперед, розвиток її уяви.

Читаємо дитині на ніч – навчаємо жити

Казки допомагають дитині усвідомлювати свій життєвий досвід і переживання, створюючи власний світ.

Навіть страшні та сумні казки й оповідання потрібні. Адже і страх, і сум – це нормальні людські почуття, яких не треба уникати. Найкраще обирати народні твори, що відповідають ментальності дитини. Не слід читати страшні казки на ніч, особливо, якщо ваша дитина дуже вразлива.

Читаємо дитині – розвиваємо її мовлення та пам`ять

Словниковий запас дитини активно формується у віці від 10 місяців до 1,5 року. У 3 роки, якщо батьки займалися з малюком, його словниковий запас повинен становити від 1000 слів і більше.

Тому так важливо в цей період читати дитині, і не тільки на ніч. До речі, можна починати читати вірші, коли маля ще в лоні матері.

Кумулятивні казки, тобто казки, в яких є повтори, розвивають пам`ять дитини. Читаючи таку казку вдруге і втретє, можна запропонувати дитині самій повторити уривок.

Дуже корисно читати вірші. При читанні віршів у дитини розвивається почуття ритму. А якщо ще й попросити продовжити рядок, то тренуватиметься й пам`ять.

Прочитаний заколисуючим голосом вірш здатен, як колискова, приспати дитину.

 

 

 

 

Як правильно розмовляти з дитиною.

 

Як правильно розмовляти з дитиною

 

Батьки нерідко відчувають, що витрачають час даремно, намагаючись змусити дитину зробити що-небудь, і замислюються над питаннями: «Чому вона мене не слухає? Чому їй так важко дотримуватися моїх інструкцій? Як зробити так, щоб дитина почала мене слухати?». Ці питання не дають їм спокою.

У дошкільному віці дитина ще недостатньо зріла, щоб зрозуміти важливість ваших слів. Тому пояснення не дасть бажаного результату.

• Перш за все, приверніть повну увагу дитини. Не починайте говорити, поки дитина не зверне на вас увагу.
• Переконайтеся, що ви перебуваєте на рівні очей дитини. Поступово встановіть із нею контакт. Почніть розмову із запитання про те, що вона робить.
• Якщо вам потрібно щось повторити, дитина, імовірно, припинить звертати увагу на ваші слова. Тому вам слід повернутися до першого кроку і знову привернути її увагу. Це потребуватиме від вас великого терпіння.
• Використовуйте короткі речення, що складаються з декількох слів. Довгі речення можуть бути для дитини занадто складними.
• Намагайтеся поглянути на ситуацію з точки зору дитини. Визнайте її почуття. Саме так ви зможете навчити дитину висловлювати свої емоції.
• Кращий спосіб навчити дитину чого-небудь – зробити це разом із нею. Дитина вчиться краще, коли бачить, як ви щось робите, і повторює за вами.
• Щоб навчити дитину слухати, займайтеся спільно з дитиною заняттями, які потребують слухання.
• Якщо ви хочете закріпити певну поведінку дитини, створюйте постійні ситуації. Навіть якщо ви про це забудете або поспішатимете, дитина сама зробить усе необхідне.

Нарешті, щоб навчити дитину слухати, вам необхідно самим навчитися слухати дитину, коли вона говорить вам щось.

Якщо ви хочете, щоб дитина слухала вас і дотримувалася ваших інструкцій, не варто примушувати її. Секрет у тому, щоб дитина прислухалася до слів батьків і виконувала їхні вказівки свідомо й добровільно. Для цього не потрібно кричати на дитину або підвищувати на неї голос.

Життєвою дорогою дитину ведуть два розуми, два досвіди: сім’я та навчальний заклад.
Якщо:
•    Дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
•    Дитину висміюють, вона стає замкнутою;
•    Дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;
•    Дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
•    Дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
•    Дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
•    Дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
•    Дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
•    Дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
•    Дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
Кілька коротких правил
1.Показуйте  дитині , що її люблять такою, якою вона є , а не за якісь досягнення.
2.Не можна ніколи (навіть у пориві гніву )говорити дитині ,що вона гірша за інших.
3.Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які  її запитання .
4.Намагайтесь щодня знаходити час ,щоб побути наодинці зі своєю дитиною.
5.Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками ,але й із     дорослими.
6.Не соромтесь підкреслювати,що ви пишаєтеся своїм малюком .
7.Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини .
8.Завжди говоріть  дитині правду ,навіть коли вам це невигідно.
9.Оцінюйте тільки вчинки,а не її саму.
10.Не домагайтеся успіху силою . Примус – найгірший варіант морального виховання . Примус у сім’ї порушує  особистість  дитини .
11.Визнайте право дитини на помилку .
12.Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів .
13.Дитина ставиться до себе так , як ставляться до неї дорослі .
14.І взагалі  ,хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини ,і тоді ви краще зрозумієте ,як її виховувати .

І пам’ятайте: «Батьки-приклад для дитини».        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поради батькам “Фізичне виховання дошкільнят”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поради батькам про  виховання і дисциплінування дошкільнят

   Заохочення самостійності

У віці 3-4 років діти ще потребують допомоги батьків. Однак експерти стверджують, що діти можуть бути більш самостійними, ніж ми думаємо. Є кілька способів заохотити самостійність дитини.

1. Чекайте більшого. Більшість людей схильні прагнути до того, щоб виправдовувати очікування оточуючих. Ми очікуємо від дітей дошкільного віку, що вони будуть прибирати за собою посуд після їжі і прибирати за собою одяг. І вони це роблять. Підвищуйте свої очікування - і дитина, швидше за все, постарається їм відповідати.

2. Не робіть за дитину те, що вона може зробити самостійно. Зробити щось за дитину може бути простіше і швидше, але це не допоможе зробити її більш самостійною. Апелюйте до її почуття гордості. Коли їй потрібно зробити щось, наприклад, взутися, запитайте її: «Ти хочеш, щоб я допомогла тобі, чи ти зробиш це самостійно?» Такі слова мають чарівну властивість: діти завжди хочуть робити все самі.

3. Не переробляйте після дитини те, що вона зробила. Якщо дитина неакуратно застелила ліжко, не поправляйте за нею. Якщо вона сама одягнулась в дитячий садок, але одягнула речі, які не поєднуються між собою, похваліть її за оригінальний стиль в одязі. Без крайньої необхідності не переробляйте те, що зробила дитина. Вона помітить це, і це її демотивує.

4. Дозвольте дитині вирішувати прості проблеми. Якщо ви бачите, як дитина намагається зібрати конструктор або дістати з полиці книгу, не поспішайте кидатися на допомогу. Якщо дитині в цей момент не загрожує небезпека і якщо ви не поспішаєте, дайте їй час вирішити проблему самостійно. Це буде формувати її характер. У батьків часто виникає спокуса зробити все ідеально, але так вони не дають шансу дитині самій досягти успіху.